Після переведення суконної мануфактури з Великих Прицьок у Стеблів вона поступово перетворилась у фабрику. Як відомо, це слово по-латинському означає майстерня, у якій існувала нова форма організації промислового виробництва, основаному на широкому застосуванні машин. Це вища стадія розвитку капіталістичної  промисловості, якій передувала проста капіталістична кооперація і мануфактура. 

      Таємний радник, сенатор Іван Фундукелей, очевидно, приїздив особисто до Стеблева, збираючи статистичні дані про місцеву «суконку». Його описи дуже докладні. Ось як він характеризує фабричні споруди, подаючи їх розміри у трьох вимірах, - довжина,ширина і висота (в аршинах): головний триповерховий корпус - 100×48×16 ; двоповерхова забудова 25×18×8 ; ткацький одноповерховий корпус - 70×19×6; фарбувальний одноповерховий корпус 39×16×4; цех для сушіння сукна - 37×17×3,5 ; казарма для приготування їжі і приміщення для сиріт - 51×17×4; лікарня - 23×15×4;

      Головні виробничі засоби знаходилися у триповерховому приміщенні . Тут були розміщенні шість різних видів машин і частина ткацьких верстатів. При цьому корпусі були обладнані на річці Рось шлюзи, що спрямували воду до машинного відділення.

       Починаючи з 1924 року, збереглося листування про запуск Стеблівськой суконної фабрики  в експлуатацію. В іншому відношенні голови і секретаря виконкому Стеблівської  районної ради, надісланого до президії Шевченківського окружного виконавчого комітету, йдеться про те, що Стеблівська суконна фабрика працювала безперервно до 20 березня 1923 року, але була закрита губернським сукно трестом начебто як нерентабельне підприємство. Виконкомом Стеблівської районної ради звинувачував губернський суконний кущ в тому, що він був зацікавлений у роботі сусідньої Богуславської суконної фабрики, хоча вона була неспроможна конкурувати своєю продуктивністю із Стеблівською суконною фабрикою, на якій застосовувався даровий водяний привід і продукція була за своєю якістю значно кращою, як на Богуславській фабриці.

        В тому ж таки році Київський Губсукнотрест, у  підпорядкуванні якого були три суконні фабрики Київської губернії , закрив фабрику в Стеблеві і за її рахунок, передавши частину обладнання на Богуславську суконну фабрику, розширив виробництво цього підприємства, незважаючи на те, що якість продукції Стеблівської суконної фабрики була значно кращою, а саме його виробництво було значно дешевшим.

      Як уже зазначалося, документів про Стеблівську суконну фабрику періоду громадянської війни та й часів НЕПу збереглося в архівах дуже мало. Тож доводиться звертатися до старожилів за їх спогадами. До речі, саме очевидці свідчили про те що на перевалі 1920-1930 – х років на підприємстві працювало близько 100 осіб.

      А вже 1967 року на фабриці було запроваджено нове планування, максимальне використання виробничих фондів, зростання продуктивності праці , покращення якості продукції й збільшенню її випуску.

       Починаючи з 1991 року легка  промисловість України почала швидко занепадати. Не минула ця глибока криза і Стеблівську бавовняну прядильно-ткацьку фабрику,  нестача необхідної  привозної сировини, підвищення в ціні бавовни – підприємство певний час працювало з імпульсивно великими зупинками . Розпочалося вимушене скорочення робочих місць.

     У 2008 році керівником фабрики став Олександр Миколайович Барсук. Почалось переобладнання устаткування, удосконалення технологій виробництва. Завдяки цим змінам та роботі колективу фабрики виробництво почало набирати оберти.

    У 2010 році на підприємстві з'явилися нові ткацькі – жакардові станки. Якщо звернутися до історії то ще за часів Наполеона Бонапарта тканина яка виготовлялася на жакардових станках вважалася королівською мала високу якість і не підлягала жодній конкуренції. На Стеблівській фабриці на такого виду ткацьких станках виготовляються дитячі та ковдри для дорослих.

 Сьогоді фабрика випускає :

Тканини: сукно, брезент, тік матрацний, вафельні рушники, мішковина.

Ковдри: бавовняні – подвійні, полуторні, дитячі та дорослі жакардові; напіввовняні; бавовна-льон.

Пледи: бавовняні –полуторні, подвійні; льон – акрил; бавовна – акрил, акрил-вовна.

     Отже, завдяки невтомній праці  стеблівських текстильників та його керівництва в особі генерального директора О.М.Барсука підприємство діє неухильно прискорюючи обсяги свого виробництва.

WEB-сайт http://steblev.yaroslav.ua/